неділя, 13 березня 2016 р.

Матеріали для підготовки до ЗНО (українська мова)

Відокремлені  члени речення
Означення
Додатки
Обставини
Прикладки
1.Прикметниковий чи дієприкметниковий зворот після означуваного слова:
В глибоких долинах, зелених од винограду, тіснились кам’яні громади…
2. Непоширені означення після іменника або займенника, до якого належать:
Надходив вечір, морозний і зоряний.
3.Дієприкметникові звороти перед означуваним словом, якщо мають відтінок причини:
(Тому що) Осяяні місяцем, гори блищать.
4.Прикметник, дієприкметник або дієприкметниковий зворот до або після займенника: Засмучена, вона не могла вимовити й слова.
5. Означення з уточню вальним значенням після головного слова: Хотів би опинитися на іншій, ближчій до сонця, планеті.
6.Прикметник чи дієприкметник після головного слова, що вже має означення:
Мрія співала моя свою пісню, сумну, лебедину.
7. Неузгоджене означення поряд з узгодженим: Висока могила-курган здіймається неподалік, оборана, неторкана, в сивих полинах.
8. Порівняльні звороти (мов, немов, ніби, нібито…): Ліс чорний, як оксамит.
 Відмінкові форми іменників з прийменниками крім, опріч, за винятком, замість, на відміну від тощо:
Пам’ятайте ж, Варварочко, що в домі, опріч вас, нікого немає.
1.Дієприслівникові звороти:
Вони безшумно бродили по горі, обдуваючи росу з трав.
2. Дієприслівники до і після головного слова:
І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину.
Але! Якщо дієприслівник є обставиною способу дії (як саме?), кома не ставиться.
Дівчата йшли (як?) пританцьовуючи.
3. Обставини з уточнюючим значенням:
А там далі, серед зеленого лісу, стоїть прилісок в садках.
4. Обставини допусту:
Незважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибув.

1.Поширена прикладка після власної назви:
Сам Лисенко, бездоганний лицар української пісні, сотався в моїй пам’яті як найчарівливіша людина.
2.Прикладка відноситься до особового займенника: Перший український драматург, він швидко досяг нечуваної слави.
3. Прикладка –видове поняття до родового: Діти – хлопчик і дівчинка – шептались поміж себе.
4.Зі сполучниками або, чи, тобто, як, уточнювальними словами:  як-от,
а саме, особливо, навіть,переважно, на ймення, на прізвище.

r>   
Види синонімів
Абсолютні
Семантичні
Стилістичні
Контекстуальні
Абсолютно однакові за значенням слова
Відрізняються відтінками значення
мають виразно різне експресивне забарвлення і належать до конкретних стилів
зближення за значенням відбувається лише в певному контексті (у художньому творі)
Алфавіт – азбука; оплески - аплодисменти
Успіх, тріумф
Хата, будівля, халупа, оселя.
Високий, багатий (+урожай).
Види омонімів
Омофони
Омографи
Омоформи
Однакове звучання, різне написання
Однакове написання, різне звучання
Співпадіння у написанні лише у певній формі
Сонце – сон це
Замок, замок
Руки (одн., р.в.), руки (мн., н.в.)
Види антонімів
Контрарні
Векторні
Комплементарні
Контрадикторні
Виражають протилежні поняття, між якими є середній  елемент
Слова, що позначають різноспрямовану дію
Одне поняття заперечує інше
Одне зі слів-антонімів утворене за допомогою префікса не-
Молодий – (середнього віку) - старий
Продавати - купувати
Живий - мертвий
Високий - невисокий

Види підметів
Простий
Складений
-          іменник, займенник, інфінітив та інші частини мови у Н.в.;

-          словосполучення (іменник+з+іменник; іменник+іменник; числівник + іменник тощо)
-          фразеологізми;
-          речення
Види присудків
Простий
Складений
Складний
-          дієслово будь-якого способу, часу й особи;
-          дієслово з часткою ж, нехай, давай та ін.
Іменний
іменна частина та дієслово-зв’язка: Тоді Десна була глибкою і бистрою рікою.
! Іменна частина присудка може бути виражена іменником, прикметником, числівником, займенником, інфінітивом. У ролі зв’язки -  дієслово бути, стати, ста­новити, вважатися, називатися, лишатися, видаватися тощо.
Дієслівний
складається з двох дієслів: неозначеної форми й змінюваного допоміжного дієслова:
Я не можу мовчати
! Допоміжні дієслова вка­зують на час, особу, спосіб, а також на початок, проводження, завершення, можливість, бажаність чи необхідність дії.

Поєднання простого та складеного присудка:
Я хочу бути сильним.
(хочу – простий; бути сильним – складений іменний).
Я не можу розпочати читати цей текст.
(не можу – простий; розпочати читати – складений дієслівний).

Види другорядних членів речення

Назва
Додаток
Обставина
Означення
Прикладка
Чим виражений?
іменником чи займенником, рідше — прикметником у значенні іменника чи інфінітивом:
 прислівником, дієприслівником,  дієприслівниковим зворотом, іменником у непрямих відмінках, інфінітивом,  порівняльним зворотом

Прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом, іменником у непрямих відмінках, прислівником, інфінітивом
іменником у ролі означення
На які питання відповідає?
кого?чого?кому?чому?кого?що? ким? чим? на кому? на чому?
як? яким чином? де? куди? звідки?  коли?відколи? до якого часу? з якою метою? чому? якою мірою? за якої умови? незважаючи на що?та ін.
який? чий? котрий? 
який? яка? яке? які?
Як підкреслюємо?




Підвиди
-прямі – виражені іменнником чи займенником у З.в.без прийменника; виражені іменником у Р.В., якщо:
а) при присудку є заперечення: Соняшники чомусь не повертали (чого?) голів до сонця.
б) дія переходить на частину предмета: Вийшла дівчина із хати набрати (чого?) води з криниці.
в) можлива форма паралельного відмінка: Оля купила (чого?) зошита.Оля купила (що?) зошит.
г)якщо іменник позначає неістоту і залежить від предикативного слова (можна, шкода, жаль) у безособовому реченні:Шкода стало (чого?) дерева.

 -непрямі – виражені іменником у непрямомоувідмунку, крім З.В.,  іншими частинами мови або фразеологізмом
  • місця(де? куди? звідки?) —
  • часу(коли? відколи? доки?)
  • мети(для чого? з якою метою?)
  • причини: (чому? з якої причини?)
  • умови(за якої умови?) допустовості(незважаючи на що?)
  • способу дії(як? яким способом?)
  • міри і ступеня: (наскільки? у якій мірі?)
 - Узгоджені означення - узгоджуються з означуваним словом у роді, числі, відмінку. (прикм+ім..; дієприкм.+ ім., займ.+ім.)
 - Неузгодженні означення - зміна форми означуваного слова не веде до зміни форми означення.
(ім..+ім.), (ім..+прийм.+ім.)

-непоширені -  виражені одним словом,  - поширені — виражені кількома словами (Я передплачую газету «Голос України»). 

1 коментар: